| ПРОФІЛАКТИКА АГРЕСИВНОЇ ТА ЖОРСТОКОЇ ПОВЕДІНКИ СЕРЕД НЕПОВНОЛІТНІХ
Для виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1767 «Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007—2009 роки», наказу Державного коміте¬ту України у справах сім'ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охо¬рони здоров'я України від 16.01.04 № 5/34/24/11 «Про затвердження Порядку роз¬гляду звернень та повідом¬лень із приводу жорстокого поводження з дітьми або ре¬альної загрози його вчинення», листа Де¬партаменту кримінальної міліції у справах дітей до Міністерства освіти і науки України від 27.08.08 № 58/2-1487 «Про стан кримі¬ногенної ситуації у навчальних закладах» та від 02.09.08 № 58/2-1511 «Про вчинення суїцидів дітьми» слід посилити ви-ховну та просвітницьку роботу педагогічних колективів щодо забезпечення захисту дітей від будь-яких форм фізичного або психіч¬ного насильства; особливу увагу приділити просвітницькій роботі серед батьків; ак¬тивізувати роль учнівського та студентсь¬кого самоврядування; здійснювати заходи із профілактики правопорушень, жорстокої та насильницької поведінки дітей, а також порушень соціально-психологічної адаптації учнівської молоді до гострого хронічного стресу; забезпечити належну роботу психо¬логічної служби та соціально-психологічний патронат відповідно до вимог ст. 21, 22 за¬кону України «Про освіту».
Для профілактики зазначених проблем рекомендуємо вчителям, класним керівникам, практичним психологам, соціальним педагогам, вихователям викорис¬товувати подані нижче матеріали.
АГРЕСИВНІСТЬ. КОНСТРУКТИВНІ СПОСОБИ ЗНЯТИ НАПРУЖЕННЯ
Психологічний практикум
Мета: профілактика агресивності під¬літків, навчання конструктивних способів розв'язання проблем.
Вправа «Протилежності»
Мета: розширити уявлення про понят¬тя «агресивність», спонукати учнів до кон¬структивних способів взаємодії.
Психолог. Доберіть слова, які, на вашу думку, близькі за значенням до поняття агресивності (насилля, злість, жорстокість, во¬рожість, нерозуміння іншого, нестриманість, егоїстичність, роздратування, конфліктність, бійки, образи, нетолерантність).
Доберіть слова, які за значенням є проти¬лежними до вказаних нижче (згода, доброта, доброзичливість, порозуміння, стриманість, милосердя, колективізм, компліменти, толе¬рантність).
Термін «агресія» має різні значення. Аг¬ресія — фізична чи вербальна поведінка, спрямована на завдання комусь шкоди. Щоб запобігти агресивності, необхідно якомога частіше у повсякденному спілкуванні та у відносинах з оточенням проявляти риси, протилежні до агресивності: зло лікувати добром, жорстокість — гуманністю, чер¬ствість — співчуттям, байдужість — мило¬сердям. Тоді життя стане кращим.
Метафора «Ірис»
У японців є традиція — на даху вирощу¬вати квіти. В одному з поселень на даху будинку росли іриси. Господарі дому посварилися: жінка стверджувала, що першим закукурікав сусідський півень, а чоловік вважав, що це був їхній. Проходив повз їхній дім старий мудрець і запитав, що трапилося. Жінка по¬жалілася, що її чоловік добрий, але впертий та дратівливий. Тоді старий сказав, що в них на даху росте чарівна квітка, потрібно відвар її набрати в рота і не ковтати, доки чоловік поруч.
Минув якийсь час, і мудрець знову минав ту домівку. Назустріч вийшла господиня — подякувати за чудодійний рецепт.
Інформаційне повідомлення
Фактори, які впливають на агресію:
Генетичний. Давно відомо, що тварин багатьох видів інколи розводять через їхню агресивність (наприклад, бійцівські півні).Агресивність притаманна і приматам, і лю¬дям. Наш темперамент — це те, наскільки ми чутливі і реактивні.
Біохімічні фактори. Лабораторні екс¬перименти, а також статистика міліції під¬тверджу оди ну у стані алкогольного сп'яніння легше спровокувати на агресивну поведінку. Особи, які скоюють насильство, часто зловживають алкоголем і стають аг¬ресивними після інтоксикації. Під дією ал¬коголю здійснюється майже половина зло¬чинів, пов'язаних із насильством. Алкоголь посилює агресивність, затьмарює свідомість, послаблює здатність зважати на наслідки своїх дій
Сім'я. Діти, яких часто карають батьки, зазвичай агресивно поводяться і з іншими. Батьки криками та стусанами вимагають від них слухняності і так вчать їх: агресія — це методи розв'язання проблем. ЗО % із них зловживають покараннями щодо своїх дітей. Насилля в сім'ї часто призводить до насильства у подальшому житті.
Субкультура і засоби масової інформа¬ції. Соціальне середовище за межами дому пропонує широкий вибір агресивних моделей поведінки. Наприклад, телебачення приділяє значну частину ефірного часу показу насилля, створює ґрунт для підвищення агресивної по¬ведінки, знижує обурення глядачів щодо агресії та спотворює їхнє уявлення про реальність.
Найсильнішими є групові прояви агресії. Обставини, що провокують окремих осіб, діють і на групу. «Розсіюючи» відповідаль¬ність і поляризуючи дії індивідів, групові ситуації підживлюють агресивні реакції.
Вправа «Малюнок на двох»
Мета: розвивати вміння аналізувати влас¬ну поведінку та поведінку інших, спонукати учнів використовувати ефективніші способи взаємодії для досягнення поставленої мети.
Запропонуйте двом учням намалювати малюнок на вільну тему.
— Чому ви намалювали малюнок саме на цю тему?
— Хто її запропонував?
— Хто що намалював?
- Хто уникав малювання?
— У кого малюнок вийшов вдалим?
- Що допомогло вам у цьому?
Вправа «Мух краще ловити на мед»
Мета: розвивати вміння самоаналі¬зу власних вчинків, вміння прислухатися до відчуттів, обирати конструктивні форми досягнення результатів.
Учасники діляться на пари, хтось один стискає руку в кулак. Інший має якомога швидше розтулити кулак партнера.
- Хто використав інші методи, крім силових?
- Чи змогли ви досягти своєї мети?
- Що ви відчували, коли силою намага¬лися розтулити кулака?
- Які ефективніші методи можна було
використати?
Вправа «Я»-висловлювання, «Ти»- висловлювання»
Мета: розвивати навички толерантного спілкування та вміння запобігти вербальній агресії у відповідь на провокацію.
«Ти»-висловлювання містить у собі нега¬тивну оцінку іншої людини, часто звинува¬чення або погрозу; Це може викликати опір і протест.
«Я»-висловлювання — прийом і спосіб, за допомогою якого одна людина повідом¬ляє іншій про свої відчуття й негативні пе¬реживання, а не оцінює іншу людину чи її поведінку, яка це переживання викликала. На відміну від «Ти»-висловлювання, «Я»-висловлювання завжди починається із за-йменників я, мені, мене.
Учні отримують завдання розіграти в па¬рах ситуації з використанням «Я» і «Ти»-висловлювань.
Інформаційне повідомлення
Емоційний вираз обличчя відображає стан нервової системи. Напруження м'язів на обличчі викликає напруження нервової системи. Сум, лють на обличчі провоку¬ють негативні емоції, які можуть спонукати до агресивної поведінки. Тому варто частіше позирати у дзеркало, стежити за власним виразом обличчя та змінювати сумний, роз¬дратований, сердитий — на доброзичливий, щирий, привітний, усміхнений. Прислу¬хайтеся до свого настрою та змінюйте його. Розкажіть про значення усмішки у житті. Людина, яка не схильна до агресивності, живе в гармонії, перш за все, із собою.
Вправа «Подаруй усмішку»
Мета: розвивати уміння передавати та приймати позитивні емоції, уміння усмішкою знімати скутість з обличчя.
Усі учасники групи беруться за руки і да¬рують усмішку по колу.
ПРАВОВА КУЛЬТУРА -НОРМА ЖИТТЯ
Програма соціально-педагогічного тренінгу
Сучасна молодь, вступаючи в доросле життя, зіштовхується із проявами проти¬правної поведінки, агресивності, неспра¬ведливості, не покараності. Дехто обирає цей шлях, вважаючи його найкоротшою стежи¬ною до добробуту.
Україна обрала шлях правової держави. Правова держава — це держава, де панує закон, а громадянин — під надійним правовим захис¬том, де існує взаємна відповідальність особи і держави. Висока правова культура суспіль¬ства, правосвідомість усіх правових суб'єктів, юридична грамотність населення є одними з основних ознак правової держави.
Мета програми: формувати правову куль¬туру в учнівської молоді, розвивати життєво важливі навички, які утримують молодь від протиправної поведінки.
Завдання програми:
1. Ознайомити учнів із наслідками про¬типравної поведінки.
2. Довести, що протиправна поведінка не допомагає досягти дорослості.
3. Навчити приймати свідомі рішення.
4. Показати необхідність постановки по¬зитивних цілей, а саме: здобуття професії, професійна майстерність, яка забезпечує легальне джерело прибутку.
5. Навчити дотримуватися і розуміти за¬кони; розказати, до яких наслідків призво¬дить їхнє порушення.
6. Розвивати особисту громадянську від¬повідальність.
7. Сформувати потребу в організації здорового дозвілля.
8. Навчити робити вільний усвідомлений вибір.
Теми програми:
1. Правопорядок і законність.
2. Правопорушення.
3. Правові аспекти вживання алкоголю та наркотичних речовин.
4. Юридична відповідальність.
5. Формула успіху. Звернення до всіх, хто хоче бути щасливим.
Вік учасників: 14—16 років.
Режим роботи: 5 занять по 45 хвилин.
ТЕМА 1. ПРАВОПОРЯДОК І ЗАКОННІСТЬ
Вправа «Знайомство» (5 хв)
Кожен по черзі називає своє ім'я і ко¬ротко (1 —2 слова) описує свій стан у цей момент.
Вправа «Правила групи» (2 хв)
1. Щирість. Говоримо тільки правду.
2. Конфіденційність. Не виносимо за межі групи того, що відбувається на заняттях.
3. Поважаємо точку зору інших.
4. Не потрібно змінювати весь світ, змінимо себе!
Інформаційне повідомлення (3 хв)
Законність — це принцип державного і суспільного життя, який передбачає не¬ухильне виконання законів усіма членами суспільства. Цицерон говорив: «Аби бути абсолютно вільними, ми маємо стати раба¬ми закону». Античний філософ Платон ще в IV столітті до нашої ери твердив: «Я бачу загибель тієї держави, де закон не має сили і перебуває під чиєюсь владою. А там, де за¬кон — володар над правителями, а вони його раби, я бачу порятунок держави й усі блага, які тільки можуть дарувати державам боги». Ось які глибокі корені у теорії закон¬ності і правової держави. Час є найкращим суддею, і якщо за більш ніж 2 тисячоліття історія не викреслила цих правил, то їм слід вірити. Отже, принципи законності:
• обов'язковість законів для всіх;
• рівність усіх перед законом;
• верховенство закону щодо інших нор¬мативно-правових актів;
• попередження і боротьба із правопорушеннями;
• невідворотність відповідальності за пра¬вопорушення.
Вправа «Асоціації» (10 хв)
Учасникам тренінгу пропонують по чер¬зі називати асоціації, які виникають у них до слова «законність». Асоціації записують на дошці.
— Чи важко було знайти асоціації до слова «законність»?
— Це слово викликає спокій чи неспокій у душі?
- Чому?
Вправа «Позитивні і негативні сторони»(10 хв)
Учасникам пропонують подумати і назва¬ти позитивні і негативні сторони законності. Якщо їм важко, слід підвести до висновку про необхідність платити податки, немож¬ливість «обійти» закон тоді, коли це вкрай «необхідно». Усе записують на дошці у дві колонки з позначками «+» та «—». Далі — аналіз кожного твердження (наприклад: «Чи варто жити зі страхом заради несплати по-датків?»).
Вправа «Реклама законності» (15 хв) Учасники тренінгу об'єднуються у гру¬пи по 5 осіб. Усім пропонують уявити себе в державі, де панує законність, і фломасте¬рами намалювати плакат, на якому показати переваги такої держави, щоб усі зрозуміли, що законність — це хороший вибір.
Кожна група представляє свій плакат та пояснює його ідею. Усі плакати почепіть на стіну. Бажано, щоб вони висіли там до кінця тренінгу.
ТЕМА 2. ПРАВОПОРУШЕННЯ
Інформаційне повідомлення (5 хв) Люди у своєму житті в основному діють відповідно до норм закону. Поведінку, що відповідає нормам права, називають правною. А коли людина порушує чинні норми — протиправною. Протиправна по¬ведінка може бути визнана правопорушен¬ням і призвести до карної відповідальності.
Правопорушення — це протиправні, суспільно шкідливі вчинки людей, які спри¬чиняють юридичну відповідальність.
Історія свідчить, що правопорушення трапляються в усіх країнах і суспільствах незалежно від їхнього державного устрою та суспільного ладу. Але однозначним є те, що людина, яка скоїла правопорушення, псує життя собі, постраждалим від поганого вчинку людям та своїм близьким.
Традиційно вирізняють такі види право¬порушень:
1. Дисциплінарні (порушення трудових чи службових обов'язків).
2. Майнові (цивільні) — невиконання зобов'язань, заподіяння шкоди.
3. Адміністративні.
4. Кримінальні (злочини).
Ознаки правопорушення:
• суперечить нормам права;
• завдає шкоди суспільству, особі;
• вчиняється якоюсь особою;
• передбачає юридичну відповідальність.
Ознаки записують на дошці.
— Яка з них основна і чому?
Кожен учень доводить свою точку зору.
Правопорушення мають свій мотив, при¬чину. Причини правопорушень бувають об'єктивними, зумовленими обставинами (економічні, соціальні, сімейні, суперечність чинного законодавства: надмірні ставки податків) та суб'єктивними, пов'язаними із самою особою (темперамент, незнання особою закону, психічні хвороби, схиль¬ність до вживання алкоголю та наркотичних речовин).
Вправа «Коло причин» (7 хв)
Психолог. Наведіть приклади об'єктивних та суб'єктивних причин правопорушень. За¬пишіть їх на дошці. Які причини, що при¬зводять до правопорушень, можна було б усунути?
Важливо, щоб причин залишилося значно менше.
Вправа «Як висловити образу» (10 хв)
Учасники діляться на 4 групи. Кожна отримує картку із конфліктною ситуацією та роллю ображеного, який реагує:
• агресивно;
• невпевнено;
• гідно;
• із почуттям гумору.
Потрібно розіграти сценку, де кожен по¬водитиметься відповідно до своєї ролі. Конфліктні ситуації:
1. Два приятелі працювали разом. Робото¬давець розрахувався за виконану роботу, але гроші віддав одному з них: «Поділіться!». Павло, який отримав гроші, сказав: «Я працював більше, тому я заберу собі 70 гривень, а тобі віддам ЗО». Ви вважаєте, що Павло абсолютно безпідставно забрав собі більшу частину гро¬шей: такої домовленості не було, працювали ви разом і гроші слід поділити порівну.
Покажіть, як поведеться ображений, який реагує агресивно, та якою буде реакція у від¬повідь.
2. Іван подарував Ігорю лотерейний білет, за яким Ігор виграв значну суму грошей. Іван, дізнавшись про виграш, вимагає поділити гроші. Натомість Ігор із цим не пого¬джується. Покажіть, як поведеться ображений, який реагує невпевнено, та якою буде реакція у відповідь.
3. Два співробітники однієї фірми готували презентацію, але керівництво відзначило лише одного, давши йому підвищення.
Покажіть, як поведеться ображений, який реагує з почуттям власної гідності, та якою буде реакція у відповідь.
4. На перерві Олексій списав у Івана контрольну. У результаті Олексій отримав «чотири», а Іван — «три».
Покажіть, як поведеться ображений, який реагує з гумором, та якою буде реакція у від¬повідь.
- Яка реакція на образу вам сподоба¬лась?
— Яка поведінка призводить до право¬порушення?
Вправа «Як стримати агресію?» (10 хв)
Учасники працюють у групах далі.
Психолог. Запропонуйте свій варіант, як стриматись від агресивної поведінки.
Кожна група висуває свої пропозиції, які записують на дошці.
Вправа «Пам'ятка правової поведінки» (10 хв)
Керуючись принципом «Не потрібно змі¬нювати весь світ. Змінімо себе», розробляємо «Пам'ятку правової поведінки».
Учасники тренінгу працюють у групах по 5 учасників. Свої пропозиції оформлю¬ють на аркушах ватману. Кожна група пре¬зентує свою пам'ятку.
ТЕМА 3. ПРАВОВІ АСПЕКТИ ВЖИВАННЯ АЛКОГОЛЮ ТА НАРКОТИЧНИХ РЕЧОВИН
Інформаційне повідомлення (5 хв)
Ще в сиву давнину людина виявила не¬звичайну, п'янку дію деяких напоїв. Зви¬чайнісіньке молоко, мед, соки плодів, по¬стоявши на сонці, змінювали не тільки свій зовнішній вигляд, але могли збуджувати, вселяти відчуття легкості, безтурботності. Не одразу люди помітили, що наступного дня вони розплачувалися головним болем, розбитістю, кепським настроєм. Зрозуміло, наші предки і гадки не мали, якого страшно¬го ворога отримали. На жаль, сумні наслідки вживання алкоголю привертали менше ува¬ги, ніж поліпшення настрою.
У міфах, легендах, казках древнього сві¬ту — усюди фігурує вино, сп'яніння. Пи¬яцтво процвітало, а за ним випливали його незмінні супутники — розпуста, злочини, важкі хвороби.
Відомий російський психіатр С. Корсаков так описує цей стан: «П'яний не думає про наслідок своїх слів і дій, ставиться до них украй легковажно. Неприховані пристрасті і погані наміри виринають і породжують дикі вчинки». Але ж у нормальному стані та сама людина буде добре вихованою і скромною, навіть сором'язливою!..
Пияцтво «запалює зелене світло» зло¬чинності. Відомо, що в нетверезому стані скоєно 55 % усіх крадіжок, 79 % усіх по¬грабувань, 96 % убивств. Допінги як посіб¬ники та підбурювачі підштовхують людину на злочин.
Вправа «Кероване читання» (за сюжетом Ольги Чайковської — 15 хв)
Психолог. Ігор випив і, приємно захмелів¬ши, вирішив піти на танцмайданчик, він знав, що там була його дівчина. Але вона з ним, п'яним, танцювати відмовилась.
— Як ви гадаєте, що було далі?
Учні моделюють різні ситуації, які запи¬сують на дошці.
Психолог. І тут на танцмайданчик зайшов Костя — приятель Ігоря. Зайшов випадково, мимохідь. Він був старший, уже одружений і зовсім недавно став батьком. Гаяти час на танцмайданчику йому не було коли, та й нецікаво. Він поспішав додому. Не знаю¬чи і не відаючи, що дівчина відмовилася танцювати з його другом, він запросив її і потанцював із нею лише раз, один раз, і пішов додому.
- Як ви думаєте, як розгорталися події далі?
Психолог. Скільки міг тривати цей танок? Кілька хвилин. За ці хвилини в запаленому мозку Ігоря, в його бідному сп'янілому моз¬ку все остаточно перекосилося. Він наздо¬гнав Костю і...
— Що могло статися?
Психолог. ...і перегородив йому дорогу: «Де в тебе серце?». Костя усміхнувся у від¬повідь і похлопав себе по грудях: «Ось у ме¬не серце!». То були його останні слова — Ігор ударив ножем і тієї ж миті став швидко і страшно тверезіти, він побачив, що сидить поряд із мертвим приятелем.
- Як ви вважаєте, чим скінчилася ця історія?
Психолог. Наступна зустріч з Ігорем, який ошаленів від горя, відбулася в тюрмі. Час від часу Костя приходив до нього уві сні й запитував: «За що ти так мене?». А Ігор відповісти йому не міг. Він не знав, як усе це сталося, хто спрямував його руку. А від¬повідь проста — алкоголь. Адже у протоколі записано: «Підсудний перебував у стані ал¬когольного сп'яніння».
— Що можна сказати про життя Ігоря?
- Чи можна змінити ситуацію злочинності, пов'язану із вживанням алкоголю?
Вправа «Боротьба підлітків з алкоголізмом»(5хв)
Методом мозкового штурму треба розро¬бити план дій для боротьби з алкоголізмом. Пропозиції записують на дошці.
- Що говорить закон про алкоголь?
Вправа «Скажи „ні"» (10 хв)
Ситуація: друзі збираються на дискотеку. Хтось запропонував випити. Слід відмови¬тись. Один грає роль того, хто пропонує, а другий — того, кого вмовляють. Пари мі¬няються 2—3 рази.
— Чи легко було відмовлятися?
— Коли було складніше?
— Що допомагає у такій ситуації?
Вправа «Створення закону» (10 хв)
Учасники тренінгу діляться на групи по 7—8 осіб, їм пропонують розробити за¬кон, який допоможе у боротьбі з алкоголіз¬мом різних верств населення. Для цього учасникам пропонують різні ролі: мами, продавця, вчителя, підлітка, лікаря, чинов¬ника, бізнесмена, водія, співробітника ДАІ. Кожен вносить пропозиції, характерні для його ролі. Закони оформлюють на арку¬шах ватману. Кожна група презентує свої закони.
— На кого найбільше лягає відповідаль¬ність за вживання алкоголю?
Висновок: кожен має відповідати за себе.
Вправа «Власне кредо щодо алкоголю» (5хв)
Учасникам пропонують записати на сті-кері однією фразою те, що вони думають про алкоголь. Далі усі по черзі читають свої записи і наклеюють їх на «дерево мудрих рішень».
ТЕМА 4. ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
Інформаційне повідомлення (5 хв)
Юридична відповідальність — це за¬сіб, який блокує протиправну поведінку, реакція держави на скоєне правопору¬шення.
Ознаки юридичної відповідальності:
1. Спирається на державний примус.
2. Проявляється в обов'язку особи терпі¬ти певні негаразди, втрату частини благ осо¬бистого та майнового характеру за вчинене
нею правопорушення.
3. Настає тільки за вже скоєне правопорушення.
4. Здійснюється лише відповідно до норм права при дотриманні певного процедур¬но-процесуального порядку, встановленого законом.
Види юридичної відповідальності:
1. Дисциплінарна — застосування до по¬рушника дисциплінарного стягнення.
2. Цивільно-правова (майнова) — неви¬конання обов'язків, зобов'язань, порушення цивільних прав, накладення штрафу, пені, певних відшкодувань.
3. Адміністративна — за скоєння ад¬міністративних правопорушень.
4. Кримінальна — застосування до вин¬ного заходів державного примусу.
5. Конституційна відповідальність — по¬рушення норм Конституції.
Кримінальна відповідальність настає із 16 років, а за тяжкі злочини — із 14. Тяж¬кі злочини: вбивство, зґвалтування, замах на життя державного діяча, бандитизм, те¬роризм та інші.
Дискусія «Доцільність юридичного пока¬рання» (10 хв)
Учні по черзі доводять свою точку зору.
Висновок: юридична відповідальність за скоєне має бути.
Мета юридичної відповідальності:
1. Компенсація потерпілому збитків, зок¬рема моральної шкоди.
2. Позбавлення винного на деякий час можливості вчиняти нові злочини.
3. Вплив на винного та інших осіб, який би усунув бажання вчиняти нові правопо¬рушення.
4. Надання винному можливості присто¬суватися до нормального життя у суспіль¬стві.
Вправа «Напиши листа» (15 хв) Тренер зачитує уривки з листів непов¬нолітніх засуджених і пропонує кожному написати листа незнайомому засудженому.
— Чому ти написав саме це?
Вправа «Навчись бачити гарне» (10 хв)
Учасникам пропонують уявити собі лю¬дину, яку вони дуже не поважають, та знай¬ти у неї 5 позитивних рис.
- Чи важко було шукати у такої людини позитивні риси?
— Після того, як знайшли та назвали такі риси, чи краще ви сприймаєте цю людину?
- Чи потрібно позитивно сприймати лю¬дину, яка відбула покарання?
Висновок: людина, яка відбула покарання, часто іде на повторний злочин через те, що її не розуміють, не можуть вибачити, не при-ймають у своє коло. Якщо у ній побачити людину, можна врятувати суспільство від нового злочину, а самому набути вірного друга.
ТЕМА 5. ФОРМУЛА УСПІХУ. ЗВЕРНЕННЯ ДО ВСІХ, ХТО ХОЧЕ БУТИ ЩАСЛИВИМ
Вправа «Життєві цінності» (10 хв)
Кожен учасник тренінгу має написати на аркуші паперу, чого він хоче досягти в житті, але не більше 3 пунктів. Бажання групують та записують на дошці.
— Чи є щось із написаного на дошці чого хтось із присутніх не хотів би отримати в житті?
Висновок: люди прагнуть щастя, добробу¬ту, гарної кар'єри, мати хорошу сім'ю, але йдуть до цього різними шляхами.
Вправа «Формула успіху» (10 хв)
Учасники тренінгу працюють у групах. Кожна має вивести свою формулу успіху (її треба записати на аркуші ватману), довести свою точку зору. Виводиться загальна фор¬мула успіху.
- Чи знайшлось місце для злочинності у ваших формулах?
— Якщо злочинність додати до формули, що ми отримаємо? Висновок: злочинність може призвести тільки до тимчасового успіху; згодом лан¬цюжок успіху перерве суд; дитина у зло¬чинній сім'ї постраждає від неправильного виховання, оскільки виховують не словом, а прикладом.
Вправа «Звернення до всіх, хто хоче бути щасливим» (10 хв)
Учасники тренінгу працюють у групах по троє: пишуть звернення тим, хто хоче бути щасливим. Звернення зачитують та при-клеюють на «дерево побажань».
Тренер звертає увагу учасників на пла¬кати, які вони намалювали на початку тре¬нінгу.
- Чи змінилась ваша думка щодо закон¬ності в державі?
— На що готові піти особисто ви задля того, щоби жити у правовій державі?
Підбиття підсумків
РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ І ПЕДПРАЦІВНИКАМ У ВИХОВНІЙ РОБОТІ З АГРЕСИВНИМИ ПІДЛІТКАМИ
Допомога у подоланні агресивності.
Спіл¬куючись, люди не помічають того, як легко можна спровокувати агресивні прояви. Що в наших діях може викликати агресивні по¬чуття і дії наших дітей та підлітків? На дум¬ку відомого психолога Ю. Гіппенрейтера, поведінка — це ще не проблема. Це тільки ключ до проблеми. Якщо дитина поводиться агресивно — це означає, що загорілося чер¬воне світло, варто зупинитися й подумати: дитина переживає щось таке, що змушує її діяти агресивно. Необхідно спробувати зрозуміти свою дитину та її почуття. Це не означає, що ви маєте виправдовувати її вчинки. Адже, якщо ми розуміємо поведін¬ку нашої дитини, ми здатні діяти розумні¬ше, конструктивно і по-людському, а отже, маємо більше шансів на те, що обрана нами стратегія спрацює.
Якщо дитина поводиться агресивно:
1. З'ясуйте для себе, в яких ситуаціях, із ким, де дитина чинить так. Тоді вам легше буде зрозуміти причини такої поведінки.
2. Навчайте дитину висловлювати свої почуття і потреби відкрито. Гнів та агре¬сивність — це нормальні природні почуття.
Головне те, як ми його сприймаємо та виражаємо. Традиційно ми привчаємо дітей затискати свій гнів та агресивність. І коли ці почуття виникають, дитина навчається їх приховувати, відчувати сором, провину.
3. Установіть чіткі та незмінні межі по¬ведінки. Впевніться, що дитина розуміє: ворожі, агресивні дії — абсолютно неприпустимі.
4. Пам'ятайте, що ваші дії для дитини — основний взірець для наслідування. Ваша поведінка може бути уроком того, як мож¬на одержувати те, що хочеш, не вдаючись до нападів, тиску, погроз, бійок.
Якщо дитина стала свідком насильства в сім'ї:
1. Допоможіть їй поділитися своїми по¬чуттями з іншими дорослими. Дуже важли¬во, щоб це була людина, якій сама дитина довіряє. Якщо дитині буде з ким поговорити, її страхи та почуття самотності зменшаться.
Важливо вислухати дитину до кінця, не пе¬реривати та не оцінювати її. Вважливо, щоб дитина зрозуміла, що розповідь про болісні почуття полегшує біль.
2. Обговоріть із дитиною ситуацію, що склалася, її причини, можливі наслідки.
3. Інколи діти вважають себе винними в тому, що сталося між батьками. Допоможіть їм зрозуміти: у тому, наприклад, що батьки сваряться, немає їхньої провини.
По-справжньому допомогти дитині ви зможете лише тоді, коли допоможете собі. Припинити домашнє насильство у своєму домі можливо, навчившись поважати іншу думку, інші індивідуальні особливості, інший стиль поведінки.
«Молодих потрібно навчити давати вихід своєму гніву», — переконливо рекоменду¬вала Енн Лендерс (1969). «Якщо людину розпирає від гніву, ми маємо знайти клапан. Треба дати їй випустити пару», — говорив відомий психіатр Фріц Перлз (1973).
Концепцію катарсису зазвичай припису¬ють Арістотелю. Хоча Арістотель насправді нічого не говорив про агресію, він стверджу¬вав, що ми можемо очищатися від гнітючих емоцій, «проживаючи» їх, і що споглядання класичних трагедій дозволяє нам відчути катарсис («очищення») жалістю і страхом. Він вважав, що емоційне збудження несе емоційну розрядку. Гіпотезу катарсису роз¬ширили, до неї стали включати емоційну розрядку, досягнуту не тільки за допомогою драми, але і також безпосередніми спогада¬ми і «проживанням» заново минулих подій, зовнішнім вираженням емоцій. Діючи таким чином, ми «випускаємо зайву пару».
Вважаючи, що агресивна дія чи фантазія «виводить з організму» придушену агресію, деякі терапевти заохочують своїх пацієнтів «викидати» її. Наприклад: побити одне одного в душі мокрими губками чи відгамсели-ти подушку тенісною ракеткою, покричати на неї. Деякі психологи радять батькам схва¬лювати агресивні дитячі ігри, бо вважають їх способом розрядити емоційне напруження.
Соціальні психологи дійшли висновку, що не у всіх життєвих ситуаціях відбувається катарсис. Наприклад, Р. Армс і його колеги повідомляють, що канадські та американські вболівальники футболу, боротьби та хокею поводяться більш ворожо, виходячи на ву¬лицю після (а не до) змагань (1971). Навіть війна не дає очищення від агресивних почут¬тів. Статистика (1976 р.) свідчить, що після війни кількість убивств на загальнонаціо¬нальному рівні зазвичай різко зростає.
Чи призводять такі агресивні дії до зни¬ження агресивності? У деяких експери¬ментах агресивні дії мали протилежний ефект. Е. Еббесен і його співробітники інтерв'ювали сто інженерів і техніків піс¬ля того, як ті отримали попередження про можливе скорочення на роботі. Декому з них поставили запитання, які давали змогу сказати все, що вони думають про свого начальника. Відповіді свідчать, що їхня во¬рожість підвищилась. Вираження ворожості призводить до посилення ворожості. Якщо злість вдається висловити з першого разу, напруження справді спадає, інакше — зни¬жується гальмування. І все ж, чи маємо ми стримувати агресію й агресивні прояви? Як ображатися, так і зривати свій гнів на інших — неефективно, бо ми все одно і далі програємо у пам'яті свої образи, подумки ведемо діалог із кривдником. На щастя, іс¬нують неагресивні способи висловлювати свої почуття і повідомлювати іншим про те, як їхня поведінка вплинула на нас. У будь-якій культурі є ті, хто переконструйовує «Ти»-висловлювання на «Я»-висловлюван-ня («я сердитий», «коли ти так говориш, я дратуюсь»), вербалізує свої почуття таким чином, що іншій людині було легше відреагувати на них позитивно. Отже, можна бути наполегливим без агресії.
Психокорекція агресивності.
У спілкуван¬ні з агресивними людьми треба виявляти чималу стриманість, терпіння, пам'ятати, що вони «тероризують» інших, але й самі страждають від власного гніву. Відчуття порушення душевної рівноваги, невдово¬лення не минають, якщо їм вдається ко¬гось скривдити. Цим дітям та підліткам по¬трібно дати зрозуміти, що вони мають со¬юзника у розв'язанні внутрішніх проблем. Агресивна дитина має переконатися, що її люблять, а окремі вчинки цих дітей псують враження про неї, до того ж не приносять полегшення їм самим. Тактовно і послі¬довно навчайте їх самоконтролю, стрима¬ності. Переключити активність такого учня в конструктивне річище допоможе вивчен¬ня його інтересів і схильностей. Посту¬пове ускладнення завдань, що вимагають рішучості, сміливості, енергійності реак¬ції, дозволить відволікти від дріб'язкового «з'ясування стосунків» на організацію спільної діяльності, успіх якої залежить від уміння співпрацювати з іншими. Педа¬гогам і психологам слід налагодити систе¬матичне спілкування із сім'єю агресивної дитини для вивчення властивого їй стилю емоційно-ціннісних взаємин і координа¬ції зусиль учителів та батьків щодо єдиної виховної тактики. Робота батьків, учителів і психологів із цією категорією учнів має відбуватися у трьох напрямах:
1. Робота із гнівом. Навчання агресивних учнів прийнятих способів вираження гніву.
2. Навчання учнів навичок розпізнавання і контролю, уміння опанувати себе в ситуаціях, що провокують вибухи гніву.
3. Формування здатності до емпатії, дові¬ри, співчуття, співпереживання, альтруїзму.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПЕДПРАЦІВНИКАМ, БАТЬКАМ У ВИХОВАННІ ПІДЛІТКІВ, ЯКІ СХИЛЬНІ ДО АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ
Пам'ятайте! Агресивність — це прагнен¬ня завдати шкоди іншій людині. Усіх агре¬сивних людей об'єднує невміння поставити себе на місце іншого. Агресивна людина часто переживає порушення душевної рів¬новаги, невдоволення. Дайте відчути учню (дитині), що ви вірите в неї, в її позитивні зміни.
Тому в роботі з учнями, які виявляють аг¬ресивність:
1. Розвивайте почуття емпатії (співчут¬тя, співпереживання, вміння ставити себе на місце іншої людини). Заохочуйте учнів до таких проявів. Чергуйте виконання різ¬них ролей.
2. Розвивайте альтруїзм, милосердя.
3. Розмовляйте спокійним тоном, інакше ви «підключаєтесь» до збудження учня і провокуєте підсилення агресивних імпульсів.
4. Розвивайте вміння брати на себе від¬повідальність.
5. Привертайте увагу до випадків, коли насильницькими методами можна досягти
тільки негативного результату (погіршен¬ня стосунків тощо) і навпаки, спілкуючись доброзичливо, виховано, — легко досягти поставленої мети (зазвичай, агресивні люди мають негативний досвід — досягати сво¬го насильницькими методами, які засвоїли у сім'ї). Допоможіть їм набути новий, пози-тивний досвід.
6. Демонструйте модель неагресивної по¬ведінки.
7. Навчайте розпізнавати свій емоційний стан.
8. Вчіть висловлювати негативні емоції прийнятими способами (у хвилини гніву зім'яти аркуш, паперову кульку кинути в ціль, можна бити подушку, ходити пішки).
9. Розкажіть, що зняти напруження мож¬на у спортивних змаганнях, заняттях баскет¬болом, футболом, плаванням, хореографією, фізичною працею.
10. Вчіть нових способів реагування у конфліктних ситуаціях.
11. Виховуйте внутрішню зібраність, витримку.
12. Спілкуйтеся та вчіть учнів, використовуючи «Я»-повідомлення («Мені неприємно, коли мене обманюють» замість «Ти мене обманув»; «Я розчаровуюсь у людині, якщо вона часто запізнюється» замість «Ти знову запізнився»),
Батькам слід пам'ятати:
1. Найкращий спосіб уникати надмірної агресивності підлітка — виявляти до нього більше уваги і ласки, яких він так потребує.
2. Батьки мають стежити за своєю поведінкою у сім'ї.
3. Найкращий спосіб виховання — єдність дій та власний приклад.
4. Не можна використовувати фізичних покарань.
5. Допомагайте підлітку знаходити друзів. Заохочуйте розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме: підприємливості, активності, ініціативності.
6. Перешкоджайте негативним проявам агресивності, зокрема ворожості, скутості.
7. Пояснюйте наслідки агресивної по¬ведінки.
8. Враховуйте у вихованні і навчанні особистісні риси підлітка.
9. Давайте підлітку задовольняти потребу у самовираженні і самоствердженні.
10. Обмежуйте перегляд відеофільмів зі сценами насильства. Це стосується і комп'ютерних ігор.
11. Спрямовуйте енергію підлітка в корисне річище, заохочуйте його до участі у культурних заходах, спортивних секціях.
Источник: http://газета "Соціальний педагог" |
